Яке покарання передбачене за ухилення від мобілізації
“Де роздають повістки” – канали з такими назвами досі можна побачити в соцмережах. На жаль, військовозобов’язані, які ухиляються від мобілізації, не втомлюються вигадувати різні методи “відкосу” від служби.
Деякі чоловіки ігнорують повістки від військкоматів, а хтось “губиться” на шляху до військової частини.
Також ухилянти проявляють креативність при перетині кордону – переодягаються в жінок чи дітей, приписують собі дітей, яких не мають, чи ховаються під ковдрами у чужих автівках.
Яке ж покарання передбачене за порушення закону щодо мобілізації та якою є реальна судова практика в Україні?
Існує одна стаття за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації – 336 стаття Кримінального кодексу.
Але те, що в народі називають “ухиленням”, насправді може тягнути за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
“Зараз ми не розглядаємо військові правопорушення, як-от самовільне залишення частини, дезертирство, невиконання наказів – там інші статті, інший склад правопорушення, інші покарання. Ухилення від мобілізації – це ухилення військовозобов’язаних цивільних осіб”, – пояснює Андрій Новак.
Адміністративними правопорушеннями вважаються:
- зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (Стаття 211 КУпАП) – тягне за собою штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 119 грн).
- порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (тут йдеться про неприбуття до військкомату для уточнення облікових даних, відмова від повістки без законних підстав тощо) – Стаття 210-1 КУпАП.
Тягне за собою накладання штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – від 3400 до 5100 грн.
Керівники ТЦКСП самостійно розглядають адмінсправу і виносять постанову про притягнення до відповідальності.
Скасовувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти центру комплектування.
“Деякі державні установи і органи уповноважені притягувати громадян до адміністративної відповідальності. Прикордонна служба – за незаконний перетин кордону; патрульна поліція – за порушення ПДР”, – деталізує юрист.
Військкомати можуть розглядати адміністративні справи про притягнення до відповідальності за деякими статтями.
Наприклад, “адміністративка” буде за ухилення від виконання вимоги повістки – явитись до військкомату для уточнення облікових даних.
“Також якщо якесь підприємство або компанія не веде або веде з порушеннями військовий облік – військкомат може оштрафувати.
Або якщо військовозобов’язаний загубив або пошкодив свій військовий документ – приписне, тимчасове посвідчення або військовий квиток. Це в межах їхньої компетенції”, – додає експерт.
Якщо ж йдеться про кримінальне правопорушення – справу розглядає суд.
“Також якщо у вас буде декілька таких притягнень до відповідальності, надалі справу за ухилення від мобілізації можуть відправити до поліції, і вас притягнуть до кримінальної відповідальності”, – додає юрист.
Кримінальна відповідальність настає у кількох випадках. Це питання регулює низка статей:
- Стаття 336 КК України (найбільш актуальна у воєнний час) – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
- Стаття 336-1 КК України – ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації;
- Стаття 337 КК України – ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
- Стаття 335 КК України – ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Найпоширенішою та актуальною в умовах війни є стаття 336 – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Однак реальне покарання можуть замінити іспитовим строком – і в наших реаліях так трапляється дуже часто.
Іспитовий термін, який в народі називають “умовним”, може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший – від року до двох.
“Більшість рішень – дуже лайтові. Суд враховує, що це нетяжке правопорушення, що військовозобов’язаний визнав свою провину, співпрацював зі слідством, нічого не заперечував – їх визнають винними і в 90% випадків призначають випробувальний термін за 75 статтею Кримінального кодексу.
Теоретично можуть направити на громадські роботи, але я бачив лише одну таку справу”, – каже юрист.
Людина, яка отримала іспитовий термін, має виконувати покладені на неї обов’язки (відмічатись у дільничного) та не вчиняти інших кримінальних правопорушень.
Якщо ж вона вчинить новий злочин – випробувальний термін скасують і людина відбуватиме увʼязнення.
Повідомляє: Українська правда
